Від тканини до смуги на гелі — заняття з ветеринарної мікробіології наживо з чеської лабораторії

Що може розповісти одна смуга на гелі? І як перевірити, чи можна довіряти цьому результату? Саме ці запитання сьогодні, 11 листопада, стали відправною точкою для онлайн-заняття зі студентами груп ВЕТ 2601-1 м-5 та ВЕТ 2601-2 м-5 факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету.
Заняття провела професорка Ганна Фотіна, викладачка кафедри ветеринарно-санітарного інспектування, мікробіології, гігієни та патологічної анатомії Сумського НАУ. Студенти віртуально завітали до Лабораторії молекулярної екології переносників і патогенів під керівництвом Райана О. М. Рего. Лабораторія працює в Інституті паразитології Біологічного центру Академії наук Чеської Республіки в місті Чеське-Будейовіце. Тут досліджують, які біологічні особливості кліщів впливають на їхню здатність передавати збудників і чому різні види та штами цих збудників можуть поводитися по-різному. Біологічний центр Академії наук Чеської Республіки
На прикладі виявлення ДНК бактерій роду Borrelia студенти простежили шлях лабораторного зразка від виділення ДНК із тканини до аналізу смуг після електрофорезу. Розібрали принцип вкладеної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і на реальному зображенні гелю обговорили, навіщо потрібні контрольні зразки та за яких умов можна зробити обґрунтований висновок.
Для майбутніх ветеринарних лікарів уміння оцінювати достовірність лабораторного результату так само важливе, як і розуміння самого методу. А дослідження кліщових інфекцій наочно показує, як у підході “Єдине здоров’я” (One Health) поєднуються ветеринарна мікробіологія, здоров’я людини й екологія переносників.
Дякуємо студентам за участь і спільний розбір лабораторних результатів! 📸 Ділимося світлинами з заняття та лабораторії.